Насос водяний Д-260 (без термодатчика) (в-во S.I.L.A. AC) 260-1307116-02

Насос водяний без термодатчика. Підходить до техніки із двигуном ММЗ Д-260. Виробник: S.I.L.A. AC Автомобільний водяний насос, він же помпа, призначений для забезпечення примусової циркуляції антифризу в системі охолодження – від двигуна до радіатора і назад. Для адекватного охолодження мотора використовується не тільки штучна конвекція, а й додатковий обдув радіатора за допомогою вентилятора. Зупинка водяного насоса сповільнить рух антифризу до такої міри, що двигун перегріється в лічені хвилини (особливо якщо поломка сталася в спеку). Принцип дії водяного насоса – перепомповування рідини за рахунок використання відцентрової сили: в робочу камеру надходить антифриз і обертова крильчатка перепомповує його в відвідний патрубок. Якщо розглядати схему руху охолоджувальної рідини, то водяний насос розташовується після радіатора перед двигуном. Таке рішення дозволяє захистити механізм насоса від високих температур: антифриз в нього надходить вже охолодженим. Насос системи охолодження має досить просту конструкцію з мінімумом деталей: на валу, закріпленому на двох підшипниках, розташовано металеву або пластикову крильчатку, що перепомповує антифриз по колу. Для герметизації з'єднання валу і робочої камери використовується сальник, а для ущільнення стиків патрубків – прокладки зі спеціальної гуми. Вся конструкція укладена в міцний металевий корпус з алюмінію або чавуну, стійкий до вібрації і перепадів температур. Вал помпи приводиться в дію від колінчастого вала двигуна через шків, тобто механічним способом. Таким чином, водяна помпа починає працювати одночасно з двигуном, і чим вища швидкість автомобіля (більше обертів вала), тим активніше йде рух антифризу в системі. Слабкими місцями водяної помпи можна вважати деталі, схильні до тертя і навантажень: сальник і підшипники. Як правило, поломка насоса пов'язана саме з ними. Найчастіше виходить з ладу сальник: через його зношування охолоджувальна рідина потрапляє на підшипники і змиває з них мастило, після чого вони приходять в непридатність. Ресурс водяної помпи становить від 60 до 160 тис. км (а в деяких випадках і більше), а вихід з ладу обумовлений механічним зношенням. Регламента заміни помпи немає.